|
До одного із регіонів українських земель, який був досить щільно заселений в епоху бронзи – раннього заліза, відноситься територія Буковини (сучасна Чернівецька обл.). Дослідженнями, проведеними на цих теренах експедиціями під керівництвом Б.О. Тимощука, Л.І. Крушельницької, А.І. Мелюкової, Г.І. Смирнової, В.М. Войнаровського та інших, зафіксовано біля двох сотень поселень, півтора десятка городищ, 7 могильників і стільки ж скарбів, які відносяться до археологічних культур шнурової кераміки, комарівської, Ноа та фракійського гальштату (голіградської). Перший скарб був виявлений у жовтні 2007 р. в с. Коровія (межа із с. Годиловом) Глибоцького р-ну, де місцевим жителем Г. Репчуком на своєму городі була знайдена бронзова бойова сокира-чекан. Обстеження місця знахідки дозволило виявити ще 34 бронзові предмети: обухи сокир-чеканів, зламані кельти та їхні фрагменти, серпи, ніж, браслети, уламки бронзової чаші та злитки металу.
Скарб був захований на вершині одного з мисоподібних пагорбів на правому березі р. Яблунівець, правої притоки р. Коровія. З північного боку пагорб обмежений стрімким спуском в долину струмка, з південного – примикає до плато, а із північного-заходу та сходу обмежений низинами-балками із численними джерелами. Всі речі були виявлені на площі 15х20 м. Вони знаходилися в товщі чорнозему потужністю близько 30 см або на межі останнього та жовто-сірого суглинкового материка. Жодних інших знахідок, крім кількох фрагментів пізньої кераміки ХVІІІ-ХIХ ст., в грунті й на орній поверхні виявлено не було. Очевидно, що скарб був захований за межами поселення у неглибокій ямці. Під час оранки предмети з нього були розтягнуті на значній площі пагорбу. Не виключено, що кількість предметів в скарбі була більшою, оскільки не вдалося повністю обстежити нижню частину схилу, яка нині заросла чагарником.
Найбільш цінною знахідкою в скарбі є сокира-чекан. Вона характеризується вузьким видовженим лезом, циліндричною втулкою та конусоподібним обухом із диском (рис.1,1). Бойова частина виробу має дещо деформоване лезо та чотиригранний поперечний профіль, який, наближаючись до втулки, поступово стає восьмигранним. Обушкова частина основи-стержня відзначається чотирикутним перерізом. Втулка з обох боків закінчується потовщеннями: верхній ободок масивніший, з ребром, нижній – округлий. По боках циліндра втулки присутні два ребра, які складають одну площину зі стержнем. Вертикальна вісь симетрії сокири дещо зміщена вліво. Довжина виробу становить 23,6 см, висота втулки – 5,8 см, її діаметр – 2,3-2,4 см, діаметр диску обуха – 4,2 см, максимальна ширина леза – 2,8 см.
До скарбу входило також ще два диски-шайби, які становили обухи бойових сокир-чеканів інших різновидів. Вони відзначаються значно більшим діаметром дисків (6,7 см та 6,5 см). Диск першого фрагменту плоский, з рівною поверхнею та багатогранним, трохи приплюснутим на вершині шипом і прямокутною у перетині основою (1,1х0,8 см) (рис.1,3). Довжина фрагменту бойової сокири складає 6,8 см. Другий диск має рельєфну поверхню з конічним бойовим шипом на кінці (рис.1,2). Основа обуха підовальна у профілі (1,4х1 см), довжина уламка виробу дорівнює 3,7 см. Такі сокири-чекани є типовими угорсько-трансільванськими бронзовими виробами, які датуються переважно періодом пізньої бронзи. На території Українського Прикарпаття відомі поодинокі знахідки такого типу бойових сокир. Це сокири-чекани з Глиниці на Буковині та Стецівського скарбу на Снятинщині. Їх знахідки також трапляються серед старожитностей сабатинівської культури. До складу скарбу входили й кельти та їх фрагменти. Всі вироби пошкоджені, очевидно, під час багаторічних оранок. На це вказує один із кельтів, частини якого були знайдені на відстані 5 м один від одного. Перша сокира-кельт, розламана навпіл, характеризується масивним підпрямокутним корпусом, прямим потовщеним краєм втулки і невеликим овальним у профілі вушком (рис.1,4). Лезо виробу дещо розширене, широка бокова площина піднімається до втулки. По боках корпус знаряддя зміцнений двома додатковими фасками, які обмежені ззовні округлими валиками. Довжина кельту становить 10,3 см, максимальна ширина леза – 4,9 см, глибина втулки – 7,5 см, її діаметр – 3,2х2,8 см. Даний кельт близький до аналогічних виробів старшого трансільванського типу, які датуються переважно періодом ВD-НА1 й характерні для старожитностей культури Ноа. На теренах Прикарпаття такого типу кельти відомі, як серед поодиноких випадкових знахідок, так і в складі скарбу з Олешова. Другий кельт характеризується дугоподібною в плані втулкою, яка закінчується з одного боку високим дзьобоподібним виступом, а з іншого – переходила у ромбічне у профілі вушко (рис.1,5). Від останнього збереглася верхня частина зі слідами відливання. Корпус виробу помітно розширюється в бік леза. Широкі бокові площини сокири доходять до краю втулки. Краї останньої дещо розхилені назовні, а поперечний переріз – шестигранний. Параметри виробу складають: загальна довжина – 9,7 см, довжина від краю втулки – 8,6 см, ширина леза – 4,4 см, глибина втулки – 6,7 см, остання має розміри – 3,5х2,3 см. Від третього кельта збереглася нижня частина (рис.1,6). Можливо, що його втулка теж була дугоподібною з характерним виступом на кінці. Корпус підпрямокутний з ледь розширеним лезом. Профіль втулки наближений до шестигранного. Довжина фрагменту сокири дорівнює 5,4 см, найбільша ширина леза – 4,2 см, розміри збереженої частини втулки – 2,4х1,3 см. Найближчі аналогії нашим екземплярам знаходимо серед речей скарбів з Грушки та Прилипчого, які датуються, очевидно, ранньогальштатським періодом. Третій фрагментований виріб близький до знахідки з Волоки. Такі кельти чітко відрізняються від більш пізніх варіантів угорсько-трансільванського типу краєм втулки з подовженим виступом, підпрямокутним чи шестигранним поперечним перерізом корпусу, чіткими гранями на фасках і симетричним лезом. До уламків кельтів, очевидно, відносяться й три бронзові фрагменти зі скарбу. Перший з них належить до бокової стінки втулки виробу, яка складалася з двох граней (рис.1,7). Посередині розміщувався отвір діаметром 0,45 см. Такі отвори відомі на деяких екземплярах кельтів з регіону і призначалися для додаткового кріплення виробу до ручки-древка (рис.1,5). Розміри уламку становлять 3х1,1 см. Другий фрагмент з увігнутою внутрішньою та гранчастою зовнішньою поверхнями мав розміри 3,1х1,6 см (рис.1,8). Третій уламок складав, очевидно, бокову стінку робочої частини кельта (рис.1,9). Його параметри: 2,8х1,4х1,2 см. Наступна категорія знахідок представлена одним цілим серпом та трьома фрагментами інших виробів. Перший із них відзначається невеликими розмірами та потовщеною п’яткою (рис.1,12). Одна площина виробу плоска, інша – посилена двома рельєфними валиками. Кінець виробу зігнутий, в цьому місці патина потріскана і частково злущена, що, очевидно, пояснюється деформацією під час оранки. Довжина серпа по хорді дорівнює 14,4 см, ширина леза – 2 см, його товщина – 0,7 см. Від іншого серпа збереглася лише нижня частина із п’яткою (рис.1,14). Його одна сторона також рельєфна, а інша – пласка. Довжина фрагменту становить 8,7 см, ширина леза – 2,4 см при товщині 0,7 см. Від третього серпа збереглася аналогічна частина як і у попереднього. Його відмінною рисою є наскрізний отвір і раковини, які свідчать про неякісну відливку виробу (рис.1,13). Довжина уламку серпа становить 7,3 см, ширина леза – 2,7 см при товщині 0,8 см. Описані екземпляри серпів належать до нижньодунайських типів (С-22 за Э.К. Черних, які характеризуються відливанням з торця виробу, п’яткою у формі кнопкоподіного виступу і потовщеним літіком, який складає частину п’ятки. Такі вироби є типовими для археологічних культур Кослоджень, Ноа та Сабатинівка і зустрічаються в комплексах періоду ВD-НА1. Останній фрагмент серпа зі скарбу належить до іншого різновиду виробів із відігнутою гачкоподібною п’яткою (рис.1,11). Ширина його леза складає 2,5 см, товщина – 0,75 см. Даний фрагмент відноситься до північнопричорноморських типів серпів, проте визначити конкретніше його різновид неможливо. До складу скарбу входив також бронзовий ніж з відламаною ручкою (рис.1,10). Кінець виробу піднесений вгору, на лезі помітні вищербини. З обох боків виробу проходять невеликі нервюри, які не доходять безпосередньо до вістря. Спинка ножа потовщена; профіль – симетричний. Довжина знахідки становить 13,9 см, максимальна ширина леза – 1,9 см, товщина спинки – 0,5 см. Схожий виріб з піднятим вістрям походить з Гордіївського могильника. Наступну категорію виробів скарбу становлять бронзові браслети та їх фрагменти, які представлені чотирма різновидами. До першого з них належить суцільний овальний орнаментований браслет з округлим поперечним профілем (рис.2,1). Його внутрішній бік майже плоский, а зовнішній – помітно випуклий. Діаметр виробу дорівнює 8х7,2 см, товщина стержня – 0,6х0,45 см. Зовнішня поверхня виробу орнаментована сімома ділянками суцільних вертикальних ліній, які чергуються із зонами з трикутників, утворених перехрещеними діагональними лініями. Схожі браслети відомі серед старожитностей сабатинівської та Ноа культур.
До другої видозміни відноситься браслет з розімкнутими кінцями (рис.2,3). Останні, як і внутрішній бік виробу, гладкі. Спинка та боки браслету покриті суцільним орнаментом з рельєфних поперечних пружків, які утворюють ребристу поверхню. Поперечний переріз стержня круглий, діаметром 0,7 см. Загальні розміри дещо деформованого браслету складають 9,3х6,5 см. Такого типу вироби широко представлені серед знахідок Карпатського регіону пізньобронзового та ранньогальштатського часу (рис.2,4). Третій різновид даної категорії знахідок представлений фрагментарно. Браслет мав округлу в профілі форму з помітним ребром на внутрішній стороні (рис.2,2). Зовнішня поверхня виробу гладка. Довжина фрагмента – 6,7 см, діаметр стержня – 0,55 см. До останньої видозміни браслетів належать п’ять фрагментів. Вони характеризуються трикутним поперечним перерізом, вигнутою формою та двома незашліфованими ливарними ребрами по боках (рис.2,4-8). Їх довжина становить від 2 до 9,3 см. Можливо, що ці фрагменти відносяться до спіралевидних браслетів, які складалася з кількох витків однакового діаметру. Вони відомі серед старожитностей пізньої бронзи Карпато-Дунайського регіону (рис.3,19). Не виключено, що для виготовлення таких браслетів слугували ливарні форми з другого горизонту поселення Магала. Серед речей скарбу трапилися два фрагменти бронзової чаші. Перший з них являє собою частину її вінчика, край якого відігнутий назовні, а бокова стінка – випукла. До даного фрагменту з допомогою пари заклепок кріпився один край ручки чаші (рис.2,9). Ззовні його основа розширена (від 1,1 см до 2,5 см), а з внутрішнього боку для більшої міцності між боковою стінкою посудини та шапочками заклепок міститься прямокутна пластинка (2,5х1,6 см). Розміри уламку дорівнюють 4,7х4 см, висота наявної частини ручки 3,4 см. Другий фрагмент від посудини складав, ймовірно, частину бокової стінки чи дна (рис.2, До одного із регіонів українських земель, який був досить щільно заселений в епоху бронзи – раннього заліза, відноситься територія Буковини (сучасна Чернівецька обл.). Дослідженнями, проведеними на цих теренах експедиціями під керівництвом Б.О. Тимощука, Л.І. Крушельницької, А.І. Мелюкової, Г.І. Смирнової, В.М. Войнаровського та інших, зафіксовано біля двох сотень поселень, півтора десятка городищ, 7 могильників і стільки ж скарбів, які відносяться до археологічних культур шнурової кераміки, комарівської, Ноа та фракійського гальштату (голіградської). Перший скарб був виявлений у жовтні 2007 р. в с. Коровія (межа із с. Годиловом) Глибоцького р-ну, де місцевим жителем Г. Репчуком на своєму городі була знайдена бронзова бойова сокира-чекан. Обстеження місця знахідки дозволило виявити ще 34 бронзові предмети: обухи сокир-чеканів, зламані кельти та їхні фрагменти, серпи, ніж, браслети, уламки бронзової чаші та злитки металу. Скарб був захований на вершині одного з мисоподібних пагорбів на правому березі р. Яблунівець, правої притоки р. Коровія. З північного боку пагорб обмежений стрімким спуском в долину струмка, з південного – примикає до плато, а із північного-заходу та сходу обмежений низинами-балками із численними джерелами. Всі речі були виявлені на площі 15х20 м. Вони знаходилися в товщі чорнозему потужністю близько 30 см або на межі останнього та жовто-сірого суглинкового материка. Жодних інших знахідок, крім кількох фрагментів пізньої кераміки ХVІІІ-ХIХ ст., в грунті й на орній поверхні виявлено не було. Очевидно, що скарб був захований за межами поселення у неглибокій ямці. Під час оранки предмети з нього були розтягнуті на значній площі пагорбу. Не виключено, що кількість предметів в скарбі була більшою, оскільки не вдалося повністю обстежити нижню частину схилу, яка нині заросла чагарником. Найбільш цінною знахідкою в скарбі є сокира-чекан. Вона характеризується вузьким видовженим лезом, циліндричною втулкою та конусоподібним обухом із диском (рис.1,1). Бойова частина виробу має дещо деформоване лезо та чотиригранний поперечний профіль, який, наближаючись до втулки, поступово стає восьмигранним. Обушкова частина основи-стержня відзначається чотирикутним перерізом. Втулка з обох боків закінчується потовщеннями: верхній ободок масивніший, з ребром, нижній – округлий. По боках циліндра втулки присутні два ребра, які складають одну площину зі стержнем. Вертикальна вісь симетрії сокири дещо зміщена вліво. Довжина виробу становить 23,6 см, висота втулки – 5,8 см, її діаметр – 2,3-2,4 см, діаметр диску обуха – 4,2 см, максимальна ширина леза – 2,8 см. До скарбу входило також ще два диски-шайби, які становили обухи бойових сокир-чеканів інших різновидів. Вони відзначаються значно більшим діаметром дисків (6,7 см та 6,5 см). Диск першого фрагменту плоский, з рівною поверхнею та багатогранним, трохи приплюснутим на вершині шипом і прямокутною у перетині основою (1,1х0,8 см) (рис.1,3). Довжина фрагменту бойової сокири складає 6,8 см. Другий диск має рельєфну поверхню з конічним бойовим шипом на кінці (рис.1,2). Основа обуха підовальна у профілі (1,4х1 см), довжина уламка виробу дорівнює 3,7 см. Такі сокири-чекани є типовими угорсько-трансільванськими бронзовими виробами, які датуються переважно періодом пізньої бронзи. На території Українського Прикарпаття відомі поодинокі знахідки такого типу бойових сокир. Це сокири-чекани з Глиниці на Буковині та Стецівського скарбу на Снятинщині. Їх знахідки також трапляються серед старожитностей сабатинівської культури. До складу скарбу входили й кельти та їх фрагменти. Всі вироби пошкоджені, очевидно, під час багаторічних оранок. На це вказує один із кельтів, частини якого були знайдені на відстані 5 м один від одного. Перша сокира-кельт, розламана навпіл, характеризується масивним підпрямокутним корпусом, прямим потовщеним краєм втулки і невеликим овальним у профілі вушком (рис.1,4). Лезо виробу дещо розширене, широка бокова площина піднімається до втулки. По боках корпус знаряддя зміцнений двома додатковими фасками, які обмежені ззовні округлими валиками. Довжина кельту становить 10,3 см, максимальна ширина леза – 4,9 см, глибина втулки – 7,5 см, її діаметр – 3,2х2,8 см. Даний кельт близький до аналогічних виробів старшого трансільванського типу, які датуються переважно періодом ВD-НА1 й характерні для старожитностей культури Ноа. На теренах Прикарпаття такого типу кельти відомі, як серед поодиноких випадкових знахідок, так і в складі скарбу з Олешова. Другий кельт характеризується дугоподібною в плані втулкою, яка закінчується з одного боку високим дзьобоподібним виступом, а з іншого – переходила у ромбічне у профілі вушко (рис.1,5). Від останнього збереглася верхня частина зі слідами відливання. Корпус виробу помітно розширюється в бік леза. Широкі бокові площини сокири доходять до краю втулки. Краї останньої дещо розхилені назовні, а поперечний переріз – шестигранний. Параметри виробу складають: загальна довжина – 9,7 см, довжина від краю втулки – 8,6 см, ширина леза – 4,4 см, глибина втулки – 6,7 см, остання має розміри – 3,5х2,3 см. Від третього кельта збереглася нижня частина (рис.1,6). Можливо, що його втулка теж була дугоподібною з характерним виступом на кінці. Корпус підпрямокутний з ледь розширеним лезом. Профіль втулки наближений до шестигранного. Довжина фрагменту сокири дорівнює 5,4 см, найбільша ширина леза – 4,2 см, розміри збереженої частини втулки – 2,4х1,3 см. Найближчі аналогії нашим екземплярам знаходимо серед речей скарбів з Грушки та Прилипчого, які датуються, очевидно, ранньогальштатським періодом. Третій фрагментований виріб близький до знахідки з Волоки. Такі кельти чітко відрізняються від більш пізніх варіантів угорсько-трансільванського типу краєм втулки з подовженим виступом, підпрямокутним чи шестигранним поперечним перерізом корпусу, чіткими гранями на фасках і симетричним лезом. До уламків кельтів, очевидно, відносяться й три бронзові фрагменти зі скарбу. Перший з них належить до бокової стінки втулки виробу, яка складалася з двох граней (рис.1,7). Посередині розміщувався отвір діаметром 0,45 см. Такі отвори відомі на деяких екземплярах кельтів з регіону і призначалися для додаткового кріплення виробу до ручки-древка (рис.1,5). Розміри уламку становлять 3х1,1 см. Другий фрагмент з увігнутою внутрішньою та гранчастою зовнішньою поверхнями мав розміри 3,1х1,6 см (рис.1,8). Третій уламок складав, очевидно, бокову стінку робочої частини кельта (рис.1,9). Його параметри: 2,8х1,4х1,2 см. Наступна категорія знахідок представлена одним цілим серпом та трьома фрагментами інших виробів. Перший із них відзначається невеликими розмірами та потовщеною п’яткою (рис.1,12). Одна площина виробу плоска, інша – посилена двома рельєфними валиками. Кінець виробу зігнутий, в цьому місці патина потріскана і частково злущена, що, очевидно, пояснюється деформацією під час оранки. Довжина серпа по хорді дорівнює 14,4 см, ширина леза – 2 см, його товщина – 0,7 см. Від іншого серпа збереглася лише нижня частина із п’яткою (рис.1,14). Його одна сторона також рельєфна, а інша – пласка. Довжина фрагменту становить 8,7 см, ширина леза – 2,4 см при товщині 0,7 см. Від третього серпа збереглася аналогічна частина як і у попереднього. Його відмінною рисою є наскрізний отвір і раковини, які свідчать про неякісну відливку виробу (рис.1,13). Довжина уламку серпа становить 7,3 см, ширина леза – 2,7 см при товщині 0,8 см. Описані екземпляри серпів належать до нижньодунайських типів (С-22 за Э.К. Черних, які характеризуються відливанням з торця виробу, п’яткою у формі кнопкоподіного виступу і потовщеним літіком, який складає частину п’ятки. Такі вироби є типовими для археологічних культур Кослоджень, Ноа та Сабатинівка і зустрічаються в комплексах періоду ВD-НА1. Останній фрагмент серпа зі скарбу належить до іншого різновиду виробів із відігнутою гачкоподібною п’яткою (рис.1,11). Ширина його леза складає 2,5 см, товщина – 0,75 см. Даний фрагмент відноситься до північнопричорноморських типів серпів, проте визначити конкретніше його різновид неможливо. До складу скарбу входив також бронзовий ніж з відламаною ручкою (рис.1,10). Кінець виробу піднесений вгору, на лезі помітні вищербини. З обох боків виробу проходять невеликі нервюри, які не доходять безпосередньо до вістря. Спинка ножа потовщена; профіль – симетричний. Довжина знахідки становить 13,9 см, максимальна ширина леза – 1,9 см, товщина спинки – 0,5 см. Схожий виріб з піднятим вістрям походить з Гордіївського могильника. Наступну категорію виробів скарбу становлять бронзові браслети та їх фрагменти, які представлені чотирма різновидами. До першого з них належить суцільний овальний орнаментований браслет з округлим поперечним профілем (рис.2,1). Його внутрішній бік майже плоский, а зовнішній – помітно випуклий. Діаметр виробу дорівнює 8х7,2 см, товщина стержня – 0,6х0,45 см. Зовнішня поверхня виробу орнаментована сімома ділянками суцільних вертикальних ліній, які чергуються із зонами з трикутників, утворених перехрещеними діагональними лініями. Схожі браслети відомі серед старожитностей сабатинівської та Ноа культур. До другої видозміни відноситься браслет з розімкнутими кінцями (рис.2,3). Останні, як і внутрішній бік виробу, гладкі. Спинка та боки браслету покриті суцільним орнаментом з рельєфних поперечних пружків, які утворюють ребристу поверхню. Поперечний переріз стержня круглий, діаметром 0,7 см. Загальні розміри дещо деформованого браслету складають 9,3х6,5 см. Такого типу вироби широко представлені серед знахідок Карпатського регіону пізньобронзового та ранньогальштатського часу (рис.2,4). Третій різновид даної категорії знахідок представлений фрагментарно. Браслет мав округлу в профілі форму з помітним ребром на внутрішній стороні (рис.2,2). Зовнішня поверхня виробу гладка. Довжина фрагмента – 6,7 см, діаметр стержня – 0,55 см. До останньої видозміни браслетів належать п’ять фрагментів. Вони характеризуються трикутним поперечним перерізом, вигнутою формою та двома незашліфованими ливарними ребрами по боках (рис.2,4-8). Їх довжина становить від 2 до 9,3 см. Можливо, що ці фрагменти відносяться до спіралевидних браслетів, які складалася з кількох витків однакового діаметру. Вони відомі серед старожитностей пізньої бронзи Карпато-Дунайського регіону (рис.3,19). Не виключено, що для виготовлення таких браслетів слугували ливарні форми з другого горизонту поселення Магала. Серед речей скарбу трапилися два фрагменти бронзової чаші. Перший з них являє собою частину її вінчика, край якого відігнутий назовні, а бокова стінка – випукла. До даного фрагменту з допомогою пари заклепок кріпився один край ручки чаші (рис.2,9). Ззовні його основа розширена (від 1,1 см до 2,5 см), а з внутрішнього боку для більшої міцності між боковою стінкою посудини та шапочками заклепок міститься прямокутна пластинка (2,5х1,6 см). Розміри уламку дорівнюють 4,7х4 см, висота наявної частини ручки 3,4 см. Другий фрагмент від посудини складав, ймовірно, частину бокової стінки чи дна (рис.2, |
![](<a target=_blank href="http://clips.ipsys.net/images/stories/Skarb_korovija_kitsman/005.jpg)
http://clips.ipsys.n... width='700' height='501' style='margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; padding-top: 0px; padding-right: 0px; padding-bottom: 0px; padding-left: 0px; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; outline-width: 0px; outline-style: initial; outline-color: initial; font-size: 12px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: transparent; border-top-style: none; border-right-style: none; border-bottom-style: none; border-left-style: none; border-width: initial; border-color: initial; text-decoration: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>![](<a target=_blank href="http://clips.ipsys.net/images/stories/Skarb_korovija_kitsman/IMG_1037.jpg)
http://clips.ipsys.n... width='700' height='525' style='margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; padding-top: 0px; padding-right: 0px; padding-bottom: 0px; padding-left: 0px; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; outline-width: 0px; outline-style: initial; outline-color: initial; font-size: 12px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: transparent; border-top-style: none; border-right-style: none; border-bottom-style: none; border-left-style: none; border-width: initial; border-color: initial; text-decoration: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>![](<a target=_blank href="http://clips.ipsys.net/images/stories/Skarb_korovija_kitsman/Img0193.jpg)
http://clips.ipsys.n... width='700' height='465' style='margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; padding-top: 0px; padding-right: 0px; padding-bottom: 0px; padding-left: 0px; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; outline-width: 0px; outline-style: initial; outline-color: initial; font-size: 12px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: transparent; border-top-style: none; border-right-style: none; border-bottom-style: none; border-left-style: none; border-width: initial; border-color: initial; text-decoration: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>![](<a target=_blank href="http://clips.ipsys.net/images/stories/Skarb_korovija_kitsman/rys1.jpg)
http://clips.ipsys.n... width='700' height='996' style='margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; padding-top: 0px; padding-right: 0px; padding-bottom: 0px; padding-left: 0px; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; outline-width: 0px; outline-style: initial; outline-color: initial; font-size: 12px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: transparent; border-top-style: none; border-right-style: none; border-bottom-style: none; border-left-style: none; border-width: initial; border-color: initial; text-decoration: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>![](<a target=_blank href="http://clips.ipsys.net/images/stories/Skarb_korovija_kitsman/Img0123.jpg)
http://clips.ipsys.n... width='700' height='465' style='margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; padding-top: 0px; padding-right: 0px; padding-bottom: 0px; padding-left: 0px; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; outline-width: 0px; outline-style: initial; outline-color: initial; font-size: 12px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: transparent; border-top-style: none; border-right-style: none; border-bottom-style: none; border-left-style: none; border-width: initial; border-color: initial; text-decoration: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>![](<a target=_blank href="http://clips.ipsys.net/images/stories/Skarb_korovija_kitsman/Img0124.jpg)
http://clips.ipsys.n... width='700' height='342' style='margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; padding-top: 0px; padding-right: 0px; padding-bottom: 0px; padding-left: 0px; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; outline-width: 0px; outline-style: initial; outline-color: initial; font-size: 12px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: transparent; border-top-style: none; border-right-style: none; border-bottom-style: none; border-left-style: none; border-width: initial; border-color: initial; text-decoration: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>![](<a target=_blank href="http://clips.ipsys.net/images/stories/Skarb_korovija_kitsman/rys2.jpg)
http://clips.ipsys.n... width='700' height='978' style='margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; padding-top: 0px; padding-right: 0px; padding-bottom: 0px; padding-left: 0px; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; outline-width: 0px; outline-style: initial; outline-color: initial; font-size: 12px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: transparent; border-top-style: none; border-right-style: none; border-bottom-style: none; border-left-style: none; border-width: initial; border-color: initial; text-decoration: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>
